Основні засади та мета

Теорія дивідендної доходності (або Dividend Yield Theory) - це елегантний та контрциклічний підхід до оцінки, особливо шанований спільнотою інвесторів у зростання дивідендів (Dividend Growth Investing). На відміну від моделей, що проектують складні майбутні грошові потоки, ця теорія базується на потужній психологічній та статистичній передумові: Повернення до середнього (Mean Reversion).

Основна мета цієї моделі - визначити, чи є компанія переоціненою або недооціненою, порівнюючи її поточну дивідендну доходність із власним історичним середнім показником. Логіка полягає в тому, що для зрілих і стабільних компаній ("Blue Chips") дивідендна доходність має тенденцію коливатися навколо фіксованого середнього значення з часом. Якщо ціна акції відривається від фундаментальних показників, дивідендна доходність діятиме як "гумка", вказуючи, коли ринок надмірно покарав або винагородив акцію.

Ця модель не намагається передбачити точну ціну завтра, а визначити оптимальні точки входу в компанії незаперечної якості, припускаючи, що ринок зрештою переоцінить потік доходів компанії відповідно до її історичних стандартів.

Компоненти та механіка розрахунку

Механіка цієї теорії протилежна інтуїції ціни: коли ціна падає, дивідендна доходність зростає, і навпаки. Отже, історично висока дивідендна доходність вказує на низьку ціну (недооцінку).

Формула оцінки

Справедлива або внутрішня вартість (V) згідно з цією теорією розраховується шляхом проектування, за якою ціною акція повинна торгуватися, щоб її поточна дивідендна доходність дорівнювала її історичному середньому значенню.

Де:

• V: Справедлива вартість (Fair Value) акції сьогодні.

• Річний дивіденд: Загальна виплата дивідендів, очікувана в наступному році (або за останні 12 місяців, залежно від переваг).

• Історична середня доходність: Середнє значення Dividend Yield за останні 5 років (деякі інвестори віддають перевагу 10 рокам, щоб охопити повні цикли; ми використовуємо понад 100 років для розрахунку S&P500).

Логіка повернення до середнього

Формула припускає, що взаємозв'язок між ціною та дивідендом є постійним у довгостроковій перспективі.

• Якщо Поточна доходність > Історична доходність → Акція Дешева (Недооцінена).

• Якщо Поточна доходність < Історична доходність → Акція Дорога (Переоцінена).

Практичне застосування та випадки використання

Використання цієї моделі ідеально підходить для інвесторів, які шукають пасивний дохід та безпеку, і виконується в три етапи: визначення тенденції, розрахунок вартості та перевірка стійкості дивіденду.

Випадок використання: Дивідендний аристократ

Розглянемо компанію "Global Infrastructure S.A.", комунальне підприємство (Utility) з безперервною історією виплат.

Дані:

• Поточна ринкова ціна (P): 40,00 €

• Поточний річний дивіденд (D): 2,00 €

• Поточна дивідендна доходність: 5,00%

• Середня дивідендна доходність (5 років): 4,00%

1. Розрахунок внутрішньої вартості (V): Застосуємо формулу, щоб дізнатися, за якою ціною вона повинна торгуватися, щоб забезпечити свою звичайну доходність 4%:

2. Інтерпретація та рішення:

• Вартість (50,00 €) > Ціна (40,00 €).

• Існує знижка (неявна Маржа безпеки) 20%.

Рішення: Згідно з теорією, акція недооцінена. Ринок пропонує дохідність 5% для активу, який історично приносить 4%. Інвестор повинен купити, очікуючи, що ціна зрештою зросте до 50,00 €, коли дивідендна доходність знову стиснеться до свого середнього рівня.

Методологічна критика та обмеження

Хоч і інтуїтивна, Теорія дивідендної доходності несе значні ризики, якщо застосовується сліпо без якісного аналізу.

Пастка вартості (Value Trap)

Це найнебезпечніше обмеження. Дивідендна доходність може бути "історично високою" не тому, що акція є вигідною покупкою, а тому, що компанія перебуває в структурному занепаді, і ринок очікує зниження дивідендів. Якщо дивіденд буде скорочено, основа теорії миттєво зникне, а ціна акції обвалиться, спіймавши інвестора в пастку.

Порівняння з моделлю дисконтування дивідендів (Гордона)

Поки модель Гордона намагається оцінити майбутнє математично, DYT оцінює історичну послідовність поведінки ринку щодо акції.

Поширені питання та коригування для інвестора

Який період часу слід використовувати для середнього?

Промисловий стандарт - 5 років. Коротший період (1-3 роки) занадто шумний і нестабільний. Довший період (10+ років) може включати дані з часу, коли компанія мала іншу бізнес-модель або коли глобальні процентні ставки були кардинально іншими.

Чи працює це з компаніями, які не виплачують дивіденди?

Ні. Математично неможливо (ділення на нуль) і концептуально не застосовується, оскільки теорія базується на оцінці потоку доходів.

Чи слід купувати лише тому, що формула каже, що це дешево?

Ніколи. Формула є початковим фільтром. Перед покупкою необхідно перевірити Коефіцієнт виплат (Payout Ratio) (чи є виплата стійкою?) та Вільний грошовий потік (чи є реальні гроші для її виплати?). Якщо доходність знаходиться на історичних максимумах, запитайте себе: "Чи знає ринок щось про здоров'я компанії, чого я не знаю?".

Остаточний вердикт: Коли це використовувати?

Теорія дивідендної доходності є відмінним компасом для навігації на нестабільних ринках, надаючи сигнал оцінки, який ігнорує шум щоденних новин.

Вам слід використовувати Теорію дивідендної доходності, якщо:

• Ви є інвестором, орієнтованим на дохід (Dividend Growth Investor).

• Ви аналізуєте "Blue Chip" компанії, Дивідендних аристократів або Королів дивідендів з десятиліттями стабільності.

• Ви шукаєте просту методологію, щоб знати, чи є кращий час для покупки чи утримання.

Це остаточний інструмент для тих, хто вірить, що в довгостроковій перспективі ринок є істотою звички, і що якість завжди повертається до своєї середньої ціни. Не корисний для наступної великої технологічної компанії, але незамінний для оцінки міцності вашого пенсійного портфеля.